Балака М.М., Міщук Д.О., Рашківський В.П.
Київський національний університет будівництва і архітектури
Застосування iframe в освітньому середовищі RoboLab КНУБА для інтерактивного та практико-орієнтованого навчання
Анотація. У роботі досліджено застосування технології iframe як інструменту інтеграції зовнішніх цифрових ресурсів у LMS Moodle для формування безшовного освітнього середовища. Метою роботи є обґрунтування доцільності використання iframe для підвищення цілісності та ефективності організації освітнього процесу. Проаналізовано обмеження фрагментованої моделі представлення навчального контенту та визначено переваги інтегрованого підходу. На основі досвіду КНУБА та результатів пілотного впровадження в лабораторії проєктування мехатронних систем RoboLab представлено практичні приклади інтеграції інтерактивних ресурсів у структуру курсів Moodle. Наукова новизна полягає у розвитку підходів до формування безшовного освітнього середовища засобами iframe. Практична цінність результатів визначається можливістю їх застосування при проєктуванні та вдосконаленні електронних курсів у системах дистанційного та змішаного навчання.
Ключові слова: Moodle, iframe, RoboLab, цифрове освітнє середовище, інтеграція, освітній курс, інтерактивні ресурси, інженерна освіта, практико-орієнтоване навчання.
Сучасний розвиток вищої освіти характеризується системною цифровою трансформацією, що передбачає активне впровадження систем управління навчанням, цифрових платформ та інтерактивних освітніх ресурсів. Однією з ключових тенденцій є формування безшовного (seamless) освітнього середовища, яке забезпечує безперервність освітнього процесу, інтеграцію різних інструментів і мінімізацію когнітивних розривів під час роботи з навчальним контентом [1–3].
У цьому контексті LMS Moodle виступає базовою платформою організації освітнього процесу, що забезпечує управління навчальними курсами, комунікацію між учасниками освітнього процесу та контроль результатів навчання [4, 5]. Разом з тим, аналіз практики використання Moodle у закладах вищої освіти, зокрема у Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА), показує, що традиційна модель побудови електронних освітніх курсів часто має фрагментований характер (рис. 1): навчальні матеріали представлені у вигляді окремих файлів, гіперпосилань, відеоресурсів та зовнішніх сервісів [6, 7].

Рис. 1. Фрагментована модель організації навчального контенту в LMS Moodle
Такий підхід, хоча і забезпечує функціональність освітнього процесу, створює певні дидактичні обмеження. Зокрема, здобувач освіти змушений здійснювати численні переходи між різними ресурсами, що порушує цілісність сприйняття навчального матеріалу та підвищує когнітивне навантаження (рис. 2). У роботах [6, 8] зазначено, що ефективність дистанційного навчання значною мірою залежить від рівня інтеграції цифрових ресурсів і зручності навігації в освітньому середовищі.
У межах освітнього середовища лабораторії проєктування мехатронних систем RoboLab КНУБА, яке орієнтоване на практико-орієнтоване навчання та формування інженерних компетентностей [9], зазначені обмеження проявляються особливо виразно. Використання інтерактивних симуляцій, CAD-систем, цифрових лабораторій та онлайн-інструментів потребує створення єдиного інтегрованого простору, у якому всі елементи освітнього процесу взаємопов’язані.

Рис. 2. Анатомія когнітивного навантаження: втома від вкладок
Одним з ефективних технологічних рішень, що дозволяє реалізувати такий підхід, є використання iframe – механізму вбудовування зовнішніх вебресурсів у структуру освітнього курсу. Застосування iframe дає змогу інтегрувати зовнішній контент безпосередньо у сторінки Moodle, забезпечуючи його відображення в межах єдиного інтерфейсу (рис. 3).

Рис. 3. Принцип інтеграції зовнішніх ресурсів у Moodle за допомогою iframe
Аналіз освітнього курсу «Інструкція з розробки електронних курсів» у системі Moodle КНУБА показує, що вже наявні передумови для інтеграції зовнішніх сервісів, зокрема використання Microsoft 365, відеоматеріалів та інших цифрових ресурсів. Проте ці елементи здебільшого реалізовані через URL-посилання, що не забезпечує повної інтеграції освітнього середовища. Додатковим елементом інтегрованого освітнього середовища RoboLab КНУБА є використання ШІ-асистента лабораторії, який забезпечує чат-підтримку здобувачів освіти під час роботи з навчальними матеріалами, цифровими сервісами та практичними модулями курсу. Це сприяє підвищенню інтерактивності навчання, оперативності отримання консультацій та ефективності роботи з електронними ресурсами.
Практичний кейс, представлений у матеріалах RoboLab, демонструє доцільність трансформації таких ресурсів у вбудовані елементи за допомогою iframe (рис. 4). Наприклад, інтерактивні документи, презентації або навчальні модулі можуть бути інтегровані безпосередньо у структуру заняття, що дозволяє студенту працювати з ними без переходу на зовнішні платформи.

Рис. 4. Інтеграція інтерактивного навчального ресурсу у середовище Moodle
У середовищі RoboLab КНУБА такий підхід використовується для інтеграції різних типів навчального контенту: інтерактивних презентацій, відеоматеріалів, навчальних симуляцій, середовищ спільної роботи та цифрових лабораторій. Це дозволяє формувати навчальні модулі, що функціонують як єдині інтерактивні системи (рис. 5).

Рис. 5. Інтегрований навчальний модуль у середовищі RoboLab КНУБА
Порівняльний аналіз традиційного (гіперпосилального) та інтегрованого (iframe) підходів показує, що використання iframe суттєво підвищує ефективність організації освітнього процесу. Зокрема, зменшується кількість перемикань між вкладками, що позитивно впливає на концентрацію уваги студентів, а також забезпечується логічна цілісність навчального матеріалу [3, 7, 10].

Рис. 6. Порівняння моделей подання навчального контенту
З педагогічної точки зору використання iframe сприяє реалізації принципів інтерактивності, наочності та практико-орієнтованості навчання. Як зазначено у [9], формування практичних компетентностей у здобувачів інженерних спеціальностей потребує активної взаємодії з цифровими інструментами, що значно ефективніше реалізується в інтегрованому середовищі.
Водночас впровадження iframe потребує врахування низки технічних аспектів, зокрема політик безпеки вебресурсів, а також забезпечення адаптивності контенту для різних пристроїв. Незважаючи на це, зазначені обмеження можуть бути ефективно враховані на етапі проєктування освітнього курсу [5].

Рис. 7. Архітектура безшовного цифрового освітнього середовища на базі Moodle
Таким чином, інтеграція iframe в LMS Moodle у поєднанні з практиками RoboLab КНУБА забезпечує перехід до нової моделі організації освітнього процесу, яка відповідає сучасним вимогам цифровізації освіти, сприяє підвищенню якості навчання та формуванню професійних компетентностей здобувачів освіти.
Висновки. Використання технології iframe у LMS Moodle є ефективним інструментом інтеграції зовнішніх цифрових ресурсів та формування безшовного освітнього середовища. На прикладі RoboLab КНУБА показано, що такий підхід забезпечує цілісність освітнього процесу, зменшує когнітивне навантаження та підвищує рівень залученості студентів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з інтеграцією інтелектуальних цифрових інструментів та аналітичних систем у структуру LMS Moodle.
Список використаних джерел
- Milrad M., Wong L.-H., Sharples M., Hwang G.-J., Looi C.-K., Ogata H. Seamless Learning: An International Perspective on Next Generation Technology-Enhanced Learning. In: Berge Z. L., Muilenburg L. Y. (Eds.). The Handbook of Mobile Learning. New York: Routledge, 2013. P. 95–108.
- Балака М. М., Міщук Д. О., Міщук Є. О. Інтеграція інженерних спеціальностей у системі сталого розвитку. Актуальні проблеми освітнього процесу в контексті європейського вибору України: матеріали VІII Міжнар. конф. (12 листоп. 2025 р.). К.: Ліра-К, 2026. С. 28–32.
- Биков В. Ю., Яцишин А. В. Цифрова трансформація освіти і науки: теорія і практика. К.: ФОП Ямчинський О. В., 2019. 123 с.
- Dougiamas M., Taylor P. Moodle: Using Learning Communities to Create an Open Source Course Management System. In: Proceedings of EDMEDIA 2003 World Conference on Educational Multimedia, Hypermedia & Telecommunications. Honolulu, Hawaii, USA: Association for the Advancement of Computing in Education (AACE), 2003. P. 171–178.
- Морзе Н. В., Вембер В. П. Сучасні підходи до проєктування електронних освітніх ресурсів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 59, № 3. С. 42–53.
- Міщук Д. О., Балака М. М., Рашківський В. П. Використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку дистанційного навчання. Актуальні проблеми освітнього процесу в контексті європейського вибору України: матеріали VІI Міжнар. конф. (14 листоп. 2024 р.). К.: Ліра-К, 2025. С. 280–283.
- Делембовський М. М., Балака М. М., Пристайло М. О., Дьяченко О. С. Розробка та впровадження сучасних методів організації освітнього процесу у закладах вищої освіти. MoodleMoot Ukraine 2023. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle: матеріали 11-ї Міжнар. наук.-практ. конф. (26–27 трав. 2023 р.). К.: МННЦ ІТС НАН України та МОН України, НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», ІЦО НАПН України, 2023. URL: https://2023.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=9.
- Міщук Д. О., Балака М. М., Рашківський В. П. Досвід дистанційного навчання студентів CAD-системам. MoodleMoot Ukraine 2020. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle: матеріали 8-ї Міжнар. наук.-практ. конф. (22–23 трав. 2020 р.). К.: КНУБА, ІІТЗН НАПН України, 2020. URL: https://2020.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=25.
- Дьяченко О. С., Балака М. М., Кривченков П. О. Актуальні проблеми формування практичних компетентностей здобувачів інженерних спеціальностей у вищій освіті. Інноваційні технології підготовки кадрів для промисловості та транспорту 2026: матеріали Міжнар. конф. (24–25 квіт. 2026 р.). Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка», 2026. С. 328–337.
- Балака М. М., Пристайло М. О., Міщук Д. О. Передумови створення автоматизованих систем оцінювання знань здобувачів освіти. Актуальні проблеми освітнього процесу в контексті європейського вибору України: матеріали VІ Міжнар. конф. (16 листоп. 2023 р.). К.: Компринт, 2024. С. 39–43.