Section outline

  • Collapse Expand

    General

    Collapse all Expand all
    • Оголошення Forum

    • Кухаренко В.М.

      Харківський національний автомобільно-дорожній університет

      ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

       

      Вступ

      Дистанційне навчання стало невід’ємною частиною освітнього процесу в Україні, особливо в умовах пандемії COVID-19 та війни. Воно забезпечило безперервність освіти, але водночас поставило низку етичних викликів. Досвід автора демонструє, що час релаксації при теоретичні підготовці розробників дистанційного курсу складає 7-8 тижнів. Сьогодні важливо не лише говорити про технології, а й про етичні принципи, які визначають якість та справедливість освітнього процесу. Але для цього повинні з’явитись перші елементи освітньої культури дистанційного навчання (7-8 тижнів).

      Мета — визначити ключові етичні принципи дистанційного навчання, їх співвіднесення з міжнародними стандартами та визначення шляхів адаптації до українського контексту.

      Основна частина

      1. Етика як основа дистанційного навчання. Як визначається етика дистанційного навчання (Рогожа М. . (2021) )

      • Соціальна справедливість: доступ до якісного інтернету, гаджетів та комфортного середовища для навчання залишається нерівномірним. Це створює ризик освітньої нерівності між містом і селом, між студентами з різним рівнем доходів.

      • Академічна доброчесність: складність контролю знань онлайн породжує ризики плагіату, формального виконання завдань без реального засвоєння.

      • Нетикет та комунікація: важливим є дотримання правил онлайн-спілкування (повнота, достовірність інформації, повага до співрозмовника, захист конфіденційності).

      • Особистісний вимір: дистанційне навчання зменшує живий контакт викладача зі студентом, що ускладнює моральне виховання, соціалізацію та розвиток soft skills.

      Таблиця 1 Критерії етики

      Критерій

      Ситуація в Україні

      Етична оцінка

      Походження

      Виникло як вимушена реакція на COVID-19 та війну

      Не є результатом стратегічного планування

      Інфраструктура

      Нерівний доступ до інтернету та техніки

      Порушення принципу рівності можливостей

      Якість процесу

      Часто формалізоване, без належної інтерактивності

      Ризик зниження якості освіти

      Соціалізація

      Обмежений розвиток комунікативних та етичних навичок

      Недостатня інкультурація студентів

      Стійкість

      Використовується масово, але без єдиних стандартів

      Потребує нормативного та етичного закріплення

      Етика дистанційного навчання визначається через баланс між доступністю, академічною доброчесністю та повагою до учасників процесу. Вона охоплює питання справедливості, прозорості, відповідальності, інклюзивності, безпеки та сталості. Як зазначають сучасні дослідники (Downes, Monett, Dron & George, 2025), етичні принципи не є універсальними законами, а радше орієнтирами для дискусії та практики.

      2. Міжнародні стандарти формують глобальний каркас, який може бути адаптований до українських реалій (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. (2021)).

      • UNESCO (2021, 2022): підкреслює принципи прозорості, недискримінації, захисту даних та сталого розвитку.

      • ISTE Standards for Educators: орієнтують на людоцентричність, розвиток агентності студента, справедливість та інклюзивність.

      • DigCompEdu: визначає цифрові компетентності викладачів, включаючи етичне використання технологій.

      • GDPR: задає рамки захисту персональних даних, що особливо важливо для освітніх платформ.

      3. Український контекст

      • Нерівність доступу: різниця між містом і селом, між студентами з різним рівнем доходів.

      • Академічна доброчесність: складність контролю знань онлайн, ризики плагіату та формального виконання завдань.

      • Соціалізація та soft skills: дистанційне навчання часто зменшує можливості для розвитку комунікативних та етичних навичок.

      • Кібербезпека: загроза витоку даних через використання несертифікованих платформ.

      • Психосоціальні виклики: перевантаження студентів і викладачів, потреба у підтримці ментального здоров’я.

      Ось приклад матриці “Етичні ризики – Можливі рішення – Стандарти”, яка може стати методичним інструментом для оцінки та розвитку дистанційного навчання в Україні (Sankaranarayanan, R., & Park, J. J.( 2023)):

      Етичні ризики

      Можливі рішення

      Відповідні стандарти

      Нерівний доступ до інтернету та техніки

      Державні та університетські програми забезпечення гаджетами; розвиток цифрової інфраструктури в регіонах

      DigCompEdu (Area 1: Professional Engagement), ISTE (Equity and Citizenship)

      Зниження якості освіти через формалізацію процесу

      Впровадження інтерактивних методів, адаптивних платформ, регулярний моніторинг якості

      ISTE Standards for Educators (Facilitator, Designer), DigCompEdu (Area 3: Teaching and Learning)

      Проблеми академічної доброчесності (плагіат, списування)

      Використання систем антиплагіату, прозорі критерії оцінювання, формувальне оцінювання

      UNESCO Guidelines on Academic Integrity, ISTE (Citizen, Analyst)

      Втрата соціалізації та soft skills

      Гібридні формати, групові проєкти онлайн, розвиток комунікаційних платформ

      DigCompEdu (Area 5: Empowering Learners), LifeComp (Personal and Social Responsibility)

      Порушення конфіденційності та безпеки даних

      Використання захищених платформ, навчання цифровій безпеці

      GDPR, ISTE (Digital Citizen), GreenComp (Responsibility)

      Перевантаження викладачів та студентів

      Балансування навантаження, підтримка ментального здоров’я, гнучкі графіки

      DigCompEdu (Area 6: Facilitating Learner’s Digital Competence), LifeComp (Wellbeing)

      Аналіз матриці демонструє, що етичні ризики можна уникнути в рамках університета при підтримці адміністрації

      4. Принципи Даунса та їх адаптація. Stephen Downes (2025) запропонував дев’ять принципів етичного використання ШІ в освіті: справедливість, прозорість, відповідальність, конфіденційність, інклюзивність, надійність, людоцентричність, ненанесення шкоди, сталість.

      В українському контексті вони набувають конкретних форм:

      • Справедливість → програми цифрової інклюзії, субсидії на інтернет.

      • Прозорість → пояснювані алгоритми оцінювання, відкритість LMS.

      • Відповідальність → чітке визначення ролі МОН, університетів та EdTech-платформ.

      • Конфіденційність → впровадження GDPR-підходу, захищені системи зберігання даних.

      • Інклюзивність → адаптація курсів для осіб з інвалідністю, багатомовність.

      • Надійність і безпека → сертифікація освітніх платформ, кіберзахист.

      • Людоцентричність → розвиток soft skills, підтримка агентності студента.

      • Ненанесення шкоди → балансування навантаження, психосоціальна підтримка.

      • Сталість → використання енергоефективних технологій.

      Таблиця 2 Приклад впливу на українську практику

      Принцип Даунса

      Виклик в Україні

      Потенційний вплив

      Справедливість

      Нерівний доступ до інтернету та техніки

      Програми цифрової інклюзії, субсидії для студентів

      Прозорість

      Недовіра до онлайн-оцінювання

      Відкриті алгоритми оцінювання, пояснювані системи

      Відповідальність

      Відсутність чітких правил для EdTech

      Закріплення відповідальності університетів і платформ

      Інклюзивність

      Ризик виключення сільських та вразливих груп

      Адаптація курсів для різних соціальних і культурних контекстів

      Безпека

      Кіберзагрози та витік даних

      Використання захищених платформ, GDPR-підхід

      Людоцентричність

      Формалізація процесу без розвитку soft skills

      Підтримка агентності студента, інтерактивні методи

      Ненанесення шкоди

      Перевантаження студентів і викладачів

      Балансування навантаження, психосоціальна підтримка

      Сталість

      Висока енергозатратність ІТ

      Використання “зелених” технологій, оптимізація ресурсів

      Принципи Даунса можуть стати етичною основою для українського стандарту дистанційного навчання, якщо їх адаптувати до місцевих реалій. Вони не є готовим рецептом, але створюють рамку для дискусії та узгодження між університетами, державою та суспільством.

      Принципи Даунса добре узгоджуються з міжнародними рамками, але потребують локальної адаптації. Для України ключовими є справедливість, прозорість та інклюзивність, адже саме вони визначають рівність доступу та довіру до дистанційної освіти. Інтеграція цих принципів у національну політику може зробити дистанційне навчання не лише вимушеною, а й сталою освітньою практикою.

      5. Основні принципи UDL. Етичний дистанційний курс найчастіше проєктується на основі Universal Design for Learning (UDL) — універсального дизайну навчання (Wikipedia contributors. (2025, November 23)). Це підхід, який забезпечує гнучкість освітнього середовища та враховує різноманітність студентів.

      UDL ґрунтується на трьох ключових вимірах:

      1. Множинні способи представлення інформації (Representation). Використання тексту, аудіо, відео, інфографіки. Адаптація матеріалів для студентів з особливими освітніми потребами. Забезпечення доступності (субтитри, альтернативні формати).

      2. Множинні способи залучення (Engagement). Мотивація через різні типи завдань (ігрові елементи, дискусії, проєкти). Врахування інтересів і культурного контексту студентів. Підтримка співпраці та взаємодії.

      3. Множинні способи вираження та оцінювання (Expression). Дозволяти студентам демонструвати знання різними шляхами (есе, презентації, відео, тести). Використовувати формувальне оцінювання та зворотний зв’язок. Забезпечувати прозорі критерії оцінювання.

      Рекомендації для створення етичного курсу з UDL

      • Дизайн із самого початку: планувати курс так, щоб він був доступним для максимально широкого кола студентів, а не додавати адаптації постфактум.

      • Гнучкість: передбачати альтернативні формати завдань і матеріалів.

      • Прозорість: чітко пояснювати правила, очікування та критерії оцінювання.

      • Інклюзивність: враховувати різні стилі навчання, культурні особливості та рівень підготовки.

      • Технологічна етика: використовувати платформи, що відповідають стандартам захисту даних і доступності.

      6. Стратегічна матриця дій. Для практичного впровадження принципів потрібна стратегічна матриця:

      • Політика: державні програми цифрової інклюзії, регуляторні механізми для EdTech, освітня політика “зеленої трансформації”.

      • Інструменти: субсидії, аудит алгоритмів, захищені LMS, багатомовні ресурси, служби психологічної підтримки.

      • Відповідальні інституції: МОН, університети, освітні платформи, громади.

      Таблиця 3. Стратегічна матриця дій

      Принцип

      Політика (державна / інституційна)

      Інструменти реалізації

      Справедливість

      Національна програма цифрової інклюзії

      Субсидії на інтернет та гаджети; створення освітніх хабів у громадах

      Прозорість та пояснюваність

      Вимога відкритих алгоритмів у освітніх платформах

      Пояснювані системи оцінювання; аудит алгоритмів ЗНО та LMS

      Відповідальність

      Закріплення відповідальності за якість онлайн-курсів

      Регуляторні механізми МОН; внутрішні кодекси університетів

      Конфіденційність та захист даних

      Впровадження GDPR-підходу в освіті

      Захищені LMS; політика зберігання та видалення студентських даних

      Інклюзивність

      Політика доступності для всіх груп

      Курси для осіб з інвалідністю; багатомовні ресурси; адаптація для різних культур

      Надійність і безпека

      Стандарти кібербезпеки для EdTech

      Регулярні перевірки платформ; сертифікація безпеки

      Людоцентричність

      Освітня політика, що ставить студента в центр

      Інтерактивні методи; розвиток soft skills; підтримка агентності

      Ненанесення шкоди

      Політика психосоціальної підтримки

      Балансування навантаження; служби психологічної допомоги

      Сталість

      Освітня політика “зеленої трансформації”

      Використання енергоефективних серверів; оптимізація ресурсів

      Ця матриця показує, що кожен принцип може бути перекладений у конкретну політику та практичні інструменти. Для України ключовим є поєднання етики, нормативного закріплення та технологічних рішень, щоб дистанційне навчання стало не лише вимушеним, а й сталою освітньою практикою. Важливо, щоб МОН, університети та EdTech-платформи діяли узгоджено, використовуючи міжнародні стандарти як основу.

      ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

      • Виклик: уникнути формалізації дистанційного навчання, коли воно зводиться лише до передачі знань.

      • Перспектива: зробити його сталою практикою, яка розвиває компетентності, soft skills та етичну культуру.

        • Єдині стандарти якості (національні та міжнародні);

        • Рівний доступ до інфраструктури для всіх студентів;

        • Системи підтримки академічної доброчесності та прозорого оцінювання.

      • Ключ: інтеграція міжнародних стандартів у національну політику, формування єдиних правил для всіх учасників освітнього процесу.

      ВИСНОВОК

      Етичні принципи дистанційного навчання — це не абстрактні декларації, а практичні орієнтири, які визначають якість освіти. Для України вони є особливо важливими, адже дистанційне навчання стало не лише технологічним інструментом, а й основою освітньої стійкості в умовах кризи.

      Інтеграція принципів Даунса та міжнародних стандартів у національну освітню політику дозволить: забезпечити справедливість і доступність; гарантувати прозорість і довіру; підтримати інклюзивність і людоцентричність; зробити дистанційне навчання сталою освітньою практикою.

      СПИСОК ДЖЕРЕЛ

      1. Рогожа М. (2021) Соціальні виклики та етичні проблеми дистанційного навчання в університеті (під час карантину COVID-19 в Україні Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки № 1(89)   https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(89).2021.35-45

      2. Stephen Downes (2025) On ethical AI principles. Journal of Open, Distance, and Digital Education Vol. 2 No. 1 https://doi.org/10.25619/622a7242

      3. Jon Dron, Stella George. (2025) A matter of principle: A response to Stephen Downes’s “On ethical AI principles”. Journal of Open, Distance, and Digital Education Vol. 2 No. 1 https://doi.org/10.25619/129g6j48

      4. Dagmar Monett. (2025) On machine unintelligence and ethical principles: A critical appraisal of Downes (2026). Journal of Open, Distance, and Digital Education Vol. 2 No. 1 https://doi.org/10.25619/dz40p632

      5. Sankaranarayanan, R., & Park, J. J.( 2023). . AI-driven instructional design: Ethical challenges and practical solutions. EdTech Books.. https://doi.org/10.59668/270.16880.

      6. Wikipedia contributors. (2025, November 23). Universal design for learning. In Wikipedia, The Free Encyclopedia.. Retrieved from https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Universal_Design_for_Learning&oldid=1323763004.

      7. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. (2021). Рекомендації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо захисту персональних даних під час дистанційного надання освітніх послуг..

      8. Чікарькова, М. (2021). Етичні аспекти дистанційного навчання у добу пандемії COVID-19. ОСВІТОЛОГІЯ, (10), 73–80. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2021.108



    • Форум обговорення доповіді Forum