З досвіду впровадження дистанціійних курсів у практику підвищення кваліфікації педагогічних працівників
Section outline
-
-
Бігун М.І.
Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
З досвіду впровадження дистанціійних курсів у практику підвищення кваліфікації педагогічних працівників
Поява такого явища, як дистанційне експрес-навчання [1] у відповідь на виклики, пов'язані із карантинними обмеженнями 2020-2021 років, відіграло вкрай негативну роль у розвитку класичних підходів до організації дистанційного навчання, зокрема навчання на основі дистанційних курсів. Доступність і достатня функціональність платформ для проведення відеоконференцій (ZOOM, Google Meet та. ін.) дуже швидко зробили онлайн-заняття, вебінар домінуючою, а в окремих випадках, єдиною формою забезпечення освітнього процесу за дистанційною формою навчання. Ця тенденція, на жаль, зберігається і надалі, зокрема, у закладах післядипломної педагогічної освіти. Попри повернення закладів загальної середньої та вищої освіти на очну форму навчання, у наданні послуг підвищення кваліфікації педагогів надалі переважає дистанційне навчання. При чому, починаючи з осені 2020 року, коли адміністративними методами було зобов'язоно усі заняття, передбачені навчальним планом, проводити у форматі онлайн-заняття, такий підхід зберігається і досі. Про спосіб організації навчання за дистанційною формою навчання на базі Івао-Франківського ОІППО і місце LMS Moodle в освітньому процесі детальніше можна ознайомитися у [2].
Звичайно, що за умови тривалості курсів п'ять днів, на які припадає 24 години онлайн занять, перетворюють змістові дистанційні курси, які все-таки присутні у структурі курсової підготовки педагогів, але позбавлені будь-яких елементів контролю, перетворилися остаточно на літературу для додаткового читання, яку практично ніхто не читає. Показовими можуть бути дані з одного із авторських курсів з проблеми розвитку цифрової компетентності - з 1600+ зареєстрованих на курсі здобувачів ключові змістові компоненти ДК переглянули(!) від 600 до 150 учасників освітнього процесу.
Спроба повернути класичний варіант керованого і контрольованого дистанційного курсу у практику підвищення кваліфікації педагогічних працівників була здійснена автором у 2023-2024 роках. Оскільки ввести подібний варіант проведення планових курсів підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання можливості не було, єдиний прийнятний варіант - тотальний онлайн 24 годин на п'ять днів навчання, дистанційні курси були виведені з навчальної у методичну роботу у форматі постійно діючих семінарів-практикумів з окремою особистою реєстрацією бажаючих пройти навчання. Але при цьому усі учасники, які повністю виконали програму курсу, отримували повноцінний сертифікат про підвищення кваліфікації, рівноцінний сертифікату про навчання на курсах підвищення кваліфікації.
Для забезпечення цієї форми організації освітнього процесу було розроблено програми трьох коротких 10-годинних (1/3 кредита ЄКТС) спецкурсів з напрямку "Розвиток цифрової компетентності" на теми "Інтерактивні цифрові інструменти в освітньому середовищі", "Цифрові інструменти діагностики навчальних досягнень учнів" та "Секрети ефективної роботи з Google Classroom", а також створені відповідні дистанційні курси. Кожен курс містив чотири теми і два контрольовані і оцінювані види діяльності - завдання, які вимагали створення готового цифрового освітнього ресурсу з дотриманням певних означених умов. Дистанційний курс передбачав можливість проведення настановчого вебінару, а також гарантував повне виконання здобувачами усієї навчальної програми через наявні в LMS Moodle іструменти "Виконання діяльностей" та "Обмеження доступності". Скріншот фрагмента одного з курсів на малюнку нижче (на даний момент курси закриті для користувачів).
Для залучення потенційних учасників навчального процесу, оскільки цей вид навчання не входив до офіційного планування курсів підвищення кваліфікації, була організована попередня інформаційна кампанія, основою якої став landing page з усією необхідною інформацією про зміст і регламент навчання з можливістю попередньої реєстрації безпосередньо із цього рекламного односторінкового сайта (скріншот нижче).
Формування груп тривало кілька місяців і у вересні пройшла апробація першої пілотної групи на курсі "Інтерактивні цифрові інструменти в освітньому середовищі", а у грудні повноцінна, і, на жаль, єдина повноформатна сесія на усіх трьох запропонованих дистанційних курсах.
Із заплапнованих на 2024 двох сесій семінарів-практикумів на основі дистанційних курсів була сформована єдина група, і, відповідно, проєкт був закритий за відсутності запитів.
Причин фактичного провалу ідеї реалізації дистанційних курсів у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників (усього було видано 18 сертифікатів) може бути кілька, - запізніла пропозиція (курси були створені у період переходу від дистанційного до очного навчання, і дещо втратили свою актуальність); занадто довгий період часу від реєстрації до навчальної сесії; невідповідність формату ДК очікуванням учасників.
На останній із цих причин варто зупинитися більш детально і праналізувати динаміку навчального процесу в групах.
Втрата учасників на початку навчання, очевидно, пов'язана з тривалим періодом між реєстрацією і терміном навчання, час динамічний, обставини змінюються швидко, в цілому ситуація характерна для дистанційної форми навчання при самореєстрації. Втрати учасників при переході "почали навчання" - "отримали сертифікат", вони найбільш відчутні у групах 3-2, 1-1 і 2-1, це якраз невідповідність формату ДК очікуванням учасників. Дві третини слухачів в цих групах припиняли навчання одразу після установчого заняття, або на етапі виконання першого контрольваного виду діяльності. Аргументація одного з учасників, наведена на фінішному опитуванні-рефлексії: “Ми думали щось нове почути, а тут треба завдання виконувати”.
У зв'язку з цим для груп запланованих на 2024 рік пропонувався дещо модифікований регламент проведення навчання, який забезпечує два режими організацій навчального процесу:
- 5 год у синхронному режимі (вебінар) з видачею сертифіката на 5 год (⅙ кредиту) - нововведення, якого не було у 2023 р.;
- робота з дистанційним курсом у класичному форматі із виконанням завдань (сертифікат на 10 год (⅓ кредиту));
- учасники, які взяли участь в усіх онлайн-заняттях та виконали усі умови ДК, отримують два сертифікати (або один на 15 год, ½ кредиту).
Один із учасників групи 3-3 якраз скористався цією пропозицією, група виявилися дуже нечисельною, але половина учасників завершила успішно навчання - один повноцінно відпрацював програму курсу, один обмежився прослуховуванням вебінарів без виконання контрольованих видів діяльності.
Виходить, один із компонентів дистанційного курсу, далеко не найважливіший у класичному форматі і не обов'язковий, - вебінар переріс у самостійну форму дистанційного навчання і успішно витісняє, принаймні у сфері післядипломної освіти, не можу нічого говорити про вищу, бо не володію достатньою інформацією, старі традиційні формати. Наведені вище дані можна, звичайно, пояснити допущеними помилками і недостатнім професіоналізмом організаторів проєкту, але тенденція до домінування вебінару у сфері надання освітніх послуг за дистанційною формою навчання проглядається у таких поважних і авторитетних гравців, як, наприклад, "Академія цифрового розвитку". Ця організація, пов'язана з корпорацією Google, плідно працює у сфері розвитку цифрової компетентності, пропонуючи як платні, так і безкоштовні курси для педагогів України з актуальних проблем розвитку і застосування цифрових технологій в Україні. Якщо ще навіть на початку війни в Україні їхні курси обов'язково місти практичні завдання, які оцінювалися і були обов'язковими до виконання, то дистанційні курси 2024-25 років - уже традиційний для поточного етапу пакет вебінарів із коротким тестом на виході для отримання сертифіката.
Вебінар, форма організації навчання за дистанційною формою, яка нікого ні до чого не зобов'язує ні здобувачів ні надавачів освітніх послуг, яка по своїй природі не може формувати компетентностей, але реалізує себе у інформаційно-мативаціному аспекті, виявилась найбільш прийнятним варіантом для більшості учасників освітнього процесу у системі післядипломної освіти. Унікальний потенціал засобів LMS Moodle для організації повноцінного керованого і контрольованого дистанційного навчання поки виявився зайвим, але, у майбутньому, можливо запит на них буде відновлено.
Список використаних джерел
- Кухаренко В.М. Чому дистанційне експрес-навчання не працює. – URL: https://kvn-e-learning.blogspot.com/2020/06/blog-post.html.
- Бігун М.І. З досвіду адаптації LMS Moodle до особливостей організації освітнього процесу в системі післядипломної педагогічної освіти. MoodleMoot Ukraine 2024. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle : матеріали ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 31 трав. 2024 р. URL: https://2024.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=4.