Section outline

    • Кириченко Д.Ю., Семко О.В.

      Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

      Інтеграція Moodle та GitLab для розвитку комунікативної компетентності й навчальної мотивації здобувачів вищої освіти

      Сучасне цифрове освітнє середовище має не лише забезпечувати доступ до навчальних матеріалів, а й підтримувати розвиток комунікативної компетентності, навчальної мотивації та самоорганізації здобувачів освіти. Це особливо важливо для підготовки фахівців ІТ-галузі, де професійна діяльність ґрунтується на командній взаємодії, асинхронній комунікації, колективному прийнятті рішень і спільному управлінні проєктами. Водночас класичні інструменти LMS не завжди достатньо відображають ці практики, зокрема індивідуальний внесок здобувача вищої освіти, динаміку виконання завдання та значення командної взаємодії.

      Одним із можливих напрямів розвитку цифрового освітнього середовища є інтеграція Moodle із платформою GitLab. Moodle у такій моделі виконує функцію базової LMS для організації курсу, розміщення навчальних матеріалів, формування завдань, оцінювання та рефлексії. GitLab, своєю чергою, виступає середовищем практичної командної взаємодії, у якому здобувачі вищої освіти виконують завдання в логіці реального collaborative workflow: планують роботу, обговорюють рішення, створюють зміни, проходять peer-review та документують результат. Така логіка відповідає сучасним підходам до колаборативного онлайн-навчання, де якість цифрової взаємодії розглядається як важлива умова результативної групової роботи [1].

      У межах запропонованого підходу GitLab Issues можуть використовуватися для постановки й обговорення задач, Issue Board — для візуалізації прогресу, а Wiki — для спільного документування. Merge Requests доцільні для peer-review та аргументованого обговорення рішень [4], а коментарі — для розвитку асинхронної професійної комунікації й соціальної присутності здобувачів вищої освіти у цифровому середовищі [2].

      Комунікативний і мотиваційний потенціал інтеграції Moodle та GitLab полягає в тому, що навчальне завдання перестає сприйматися лише як індивідуальна вправа для отримання оцінки й набуває характеру спільної професійно орієнтованої діяльності. Здобувач вищої освіти не лише виконує власну частину роботи, а й пояснює рішення, ставить уточнювальні запитання, отримує peer-feedback, реагує на коментарі одногрупників і бачить власний внесок у спільний продукт. Такий формат одночасно розвиває навички аргументованої асинхронної комунікації, командної відповідальності та підтримує навчальну мотивацію через пізнавальний інтерес, відчуття компетентності, автономію, видимий прогрес і зв'язок завдання з майбутньою професійною діяльністю. Водночас опанування Git та пов'язаних із ним робочих процесів є важливим складником підготовки здобувачів вищої освіти до сучасної ІТ-практики [3].

      Отже, поєднання GitLab із Moodle виступає не лише технічним рішенням, а й педагогічним інструментом формування професійного діалогу, конструктивного зворотного зв'язку, командної відповідальності та професійної ідентичності майбутнього фахівця.

      Подальший розвиток інтеграції може передбачати створення Moodle-модулів для синхронізації завдань із GitLab Issues, відображення командного прогресу й індивідуального внеску, рефлексії після Merge Request або peer-review та аналітики залученості для викладача.

      Окремим напрямом подальшої роботи є емпірична перевірка впливу такої інтеграції на мотивацію, комунікативну самоефективність і залученість здобувачів вищої освіти. Для цього доцільно поєднувати пре- та пост-анкетування з поведінковими показниками GitLab: кількістю коментарів в Issues і Merge Requests, кількістю створених Merge Requests, кількістю проведених код-рев'ю, кількістю закритих Issues та регулярністю комітів.

      Таким чином, інтеграція Moodle та GitLab може розглядатися як доцільний підхід до організації цифрового освітнього середовища, орієнтованого на одночасний розвиток комунікативної компетентності, навчальної мотивації, самоорганізації та професійної ідентичності здобувачів освіти. Її впровадження дає змогу поєднати організацію навчального процесу, командну проєктну діяльність, рефлексію та аналіз залученості здобувачів вищої освіти.

      Список використаних джерел

      1. Bach A., Thiel F. Collaborative online learning in higher education — quality of digital interaction and associations with individual and group-related factors. Frontiers in Education. 2024. Vol. 9. Article 1356271. DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1356271
      2. ElSayad G. Higher education students' learning perception in the blended learning community of inquiry. Journal of Computers in Education. 2024. Vol. 11. P. 1061–1088. DOI: https://doi.org/10.1007/s40692-023-00290-y
      3. Chen H.-M., Nguyen B.-A., Chang Y.-W. et al. A gamified method for teaching version control concepts in programming courses using the Git Education Game. Electronics. 2024. Vol. 13, No. 24. Article 4956. DOI: https://doi.org/10.3390/electronics13244956
      4. Tsai C.-W., Lin M. Y.-C., Cheng Y.-P. et al. The effects of online peer-facilitated learning and distributed pair programming on students' learning. Computers & Education. 2023. Vol. 203. Article 104849. DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2023.104849