Кротких В. Д.
ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"
Використання елемента «Глосарій» при проєктуванні цифрових курсів в умовах навчання покоління зумерів
Трансформація вищої освіти в умовах цифровізації супроводжується змінами як у структурі освітніх середовищ, так і в психокогнітивних характеристиках здобувачів освіти. Сучасна студентська спільнота в найбільшій мірі сформована поколінням Z (народжені приблизно між 1997 і 2012 роками), чиї патерни сприйняття інформації, мотиваційні структури та очікування від освітнього процесу принципово відрізняються від характеристик попередніх когорт [1, 2]. Незважаючи на апріорно приписуваний зумерам високий рівень цифрової грамотності, дослідження фіксують глибокі суперечності в їхньому навчальному профілі: поряд із надвисокою швидкістю обробки інформації та залученість у використання цифрових інструментів спостерігаються виражена академічна тривожність, перевантаження робочої пам'яті та дефіцит навичок тривалої концентрації уваги [2, 3].
Однією з найбільш задокументованих когнітивних характеристик покоління Z є феномен «восьмисекундного фільтра уваги». Дослідження зафіксували, що середня тривалість первинного фокусування уваги у зумерів становить 8 секунд, тоді як у міленіалів - 12 секунд [3]. З точки зору когнітивної психології цей феномен можна трактувати як адаптивну стратегію: за вісім секунд студент здійснює оцінку релевантності контенту, його практичної цінності та відповідності власній ідентичності. За умови успішного проходження цього фільтра покоління Z здатне до глибокої концентрації та гіперфокусу. Водночас мислення зумерів є нелінійним: перевага надається фрагментарній навігації, гіпертекстовим зв'язкам та конструюванню власної картини знань з різнорідних джерел [1].
Психоемоційний профіль покоління Z характеризується підвищеним рівнем тривожності: студенти цього віку начно частіше, ніж попередні покоління, страждають від депресивних та тривожних розладів [2]. Ключовим тригером академічної тривожності є страх помилки в публічному чи академічному просторі. Для мінімізації когнітивного дискомфорту студенти масово використовують генеративний штучний інтелект та пошукові системи як «цифрові милиці». Водночас, незважаючи на виражений індивідуалізм, зумери відчувають гостру потребу в міжособистісній взаємодії та соціальній валідації: 80% студентів цього покоління надають перевагу спільному навчанню, а 40% практикують колаборативне навчання регулярно [4]. Узагальнення ключових відмінностей між поколіннями за основними когнітивними параметрами представлено в таблиці 1.
Таблиця 1. Порівняльні когнітивні характеристики поколінь
|
Параметр
|
Міленіали
|
Покоління Z
|
|
Обробка інформації
|
Лінійна, послідовна, толерантність до монолітних текстів
|
Нелінійна, фрагментарна, опора на гіпертекст та мультимедіа
|
|
Механізм уваги
|
Тривала первинна концентрація (12+ с)
|
8-секундний когнітивний фільтр; гіперфокус після його проходження
|
|
Психологічна стійкість
|
Толерантність до критики, здатність працювати на відкладений результат
|
Висока тривожність, страх помилки, потреба у миттєвому зворотному зв'язку
|
|
Роль студента
|
Пасивний реципієнт знань
|
Активний конструктор знань; викладач як фасилітатор
|
Аналіз когнітивного профілю покоління Z засвідчує доцільність використання трьох теоретичних моделей у процесі проєктування цифрових курсів у Moodle. Конективізм постулює, що в цифрову епоху знання розподілені по мережах, а навчання є процесом формування зв'язків між вузлами інформації. Опора зумерів на цифрові платформи повністю відповідає логіці конективізму, оскільки вони інтуїтивно формують власні мережі знань через онлайн-взаємодію [5]. Когнітивізм вказує на обмежений обсяг робочої пам'яті людини: масив неструктурованого тексту з незнайомою термінологією спричиняє когнітивне виснаження і зниження мотивації. Деконструкція контенту на лаконічні, логічно завершені сегменти суттєво знижує стороннє когнітивне навантаження, що перетворює мікронавчання з педагогічного тренду на нейробіологічну необхідність [5]. Конструктивізм наголошує на самостійному конструюванні суб'єктом власного розуміння через досвід і рефлексію, що корелює із прагненням зумерів до активного, а не рецептивного засвоєння матеріалу [3, 6].
Вагомим технічним елементом Глосарію, який впливає на оптимізацію когнітивного навантаження студента-зумера, є фільтр автоматичного зв'язування. Завдяки тому, що система безперервно сканує всі текстові масиви курсу (контент лекцій, описи завдань, повідомлення на форумах, сторінки, мітки), то кожного разу, коли в тексті виявлено слово чи фраза, яка збігається з назвою запису у Глосарії, на них автоматично генерується посилання. Натискання на це посилання викликає невелике спливаюче вікно поверх основного тексту, в якому відображається термін та його визначення. Якщо в словниках курсу існують кілька записів з ідентичним концептом, гіперпосилання автоматично вестиме на перший знайдений збіг. Як це працює на практиці: коли студент-зумер під час опрацювання довгої лекції чи тексту натрапляє на незрозуміле поняття, його типовою реакцією є відкриття нової вкладки браузера та пошук у Google чи ChatGPT. Цей перехід руйнує концентрацію та перериває потік сприйняття інформації, через що студент часто не повертається до вивчення матеріалу [5]. Фільтр автоматичного зв'язування усуває цю проблему. Студент зустрічає незнайоме слово, бачить його підсвіченим, натискає і за лічені секунди отримує чітке та релевантне саме для цього курсу визначення у спливаючому вікні. Отримавши мікропорцію знань, він одразу продовжує читання основного тексту.
Глосарій пропонує гнучку систему модерації, яка є доречною для покоління зумерів, враховуючи їхній високий рівень тривожності і страх публічної помилки. За замовчуванням усі записи схвалюються автоматично. Проте викладач може змінити цей параметр, запровадивши обов'язкову премодерацію. У такому режимі доданий студентом термін не відображатиметься для загалу доти, доки викладач його не перевірить, відредагує та схвалить, що створює психологічно безпечний простір: будь-яка допущена помилка залишається конфіденційною. Додатковим фактором контролю є налаштування часу на редагування: викладач може дозволити редагувати терміни в будь-який час або дати 30 хвилин для внесення змін до свого запису. Крім того, система підтримує функцію коментування, яка перетворює статичний словник на динамічний форум з можливістю обговорення нюансів визначень. Механізм рейтингів (Ratings) дозволяє оцінювати кожен запис (як викладачем, так і іншими студентами у форматі peer review) з автоматичним перенесенням балів до електронного журналу курсу.
Хоча Глосарій може бути створений та наповнений виключно викладачем, його педагогічна цінність розкривається, коли він функціонує як колаборативна діяльність. Надавши студентам право додавати записи, коментувати та редагувати роботи один одного, викладач трансформує освітній процес з інструктивного на конструктивістський. Функція взаємооцінювання (peer review) та рейтингування створює той самий «мережевий ефект», який зумери шукають у цифровому середовищі. Для структурування цього процесу рекомендується надавати студентам чіткі чеклісти (наприклад, оцінити наявність тезису, підтверджуючих фактів або використання термінології), щоби перевести фідбек з емоційно-оціночного в аналітично-описовий.
Навігація у великих масивах інформації полегшується завдяки інтегрованій системі міток (Tags). Студенти можуть присвоювати своїм записам ключові слова, що формує звичну для них «хештег-архітектуру», яка структурує базу знань та дозволяє здійснювати пошук за категоріями, авторами або концептуальними кластерами. Зображення, медіафайли, аудіо та зовнішні посилання можуть прикріплюватися до визначень у текстовому редакторі.
Ще однією функцією з потенціалом для навчання покоління зумерів є блок «Випадковий запис глосарію», який можна вивести на головну сторінку курсу окремим блоком. Цей блок оновлюється при кожному перезавантаженні сторінки та випадковим чином відображає термін зі словника, що забезпечує регулярне нагадування студенту ключових понять з курсу. Такий формат взаємодії утримує увагу в межах умовного «восьмисекундного фільтра» та спрямовує її на важливі академічні терміни без когнітивного перевантаження.
Серед конкретних дидактичних сценаріїв використання Глосарію виокремимо такі:
- Колективна база знань. Замість того, щоб викладач самостійно писав питання до іспитів, ця функція делегується студентам. Отримавши завдання, студенти використовують Глосарій як платформу для створення «Банку питань». Вони формулюють екзаменаційне питання в полі «Концепт», а правильну відповідь із детальним обґрунтуванням розміщують у полі «Визначення». Використовуючи систему премодерації, викладач перевіряє ці питання, виправляє фактологічні чи логічні помилки та схвалює їх до публікації. Наприкінці семестру з найкращих питань формується екзаменаційний тест. Такий підхід резонує із запитом зумерів на справедливість, практичну релевантність та партнерську модель взаємодії з викладачем. Варіація цього сценарію - розподіл обов'язків зі створення термінологічного словника. Кожен слухач курсу отримує завдання дослідити специфічні концепції, процеси або абревіатури з дисципліни, доповнивши їх візуальними матеріалами та посиланнями на джерела. У такий спосіб студенти стають співавторами курсу, що задовольняє їхню потребу впливати на освітній процес.
- Розбір складних концептів. Упродовж курсу студенти можуть, у тому числі анонімно, публікувати концепти чи теми лекцій, які вони не зрозуміли. Анонімність мінімізує їхній ключовий страх помилки та тривожність. Викладач або більш успішні студенти (в ролі менторів) публікують розгорнуті мультимедійні пояснення як визначення до цих термінів. Найбільш резонансні пости з такого глосарію викладач може використовувати як стартову точку для початку наступного аудиторного заняття, що робить курс адаптивним під когнітивні особливості поточної групи.
- Колективна мультимедійна бібліографія. З огляду на кліпове мислення зумерів та їхню здатність швидко сканувати інформаційні потоки, викладач може змінити фокус завдання з пошуку термінів на аналіз першоджерел. Студенти отримують завдання знаходити, критично оцінювати та публікувати у Глосарії рецензії на авторитетні тематичні вебсайти, наукові журнали, подкасти або відео. Словник перетворюється на колективну, анотовану мультимедійну бібліографію курсу. Такий сценарій підтримує методологію перевернутого класу (Flipped classroom), де студенти опрацьовують матеріали бази знань та генерують власні ідеї самостійно перед заняттям, а аудиторний час гібридного навчання використовується виключно для командної проєктної роботи та рефлексії.
Дослідження використання Глосарію у процесі вивчення іноземних мов у вищій школі було проведено S. Ratz [7]. У рамках експерименту першокурсники щотижня повинні були додавати до Глосарію Moodle по 30 словникових одиниць у суворо визначеному форматі. Дані аналітики Moodle та результати щотижневих тестів підтвердили ефективність інструменту: активне залучення до ведення глосарію прямо корелювало з покращенням оцінок за тести та сприяло розвитку автономії студентів. Проте дослідження виявило проблему, характерну для покоління Z: усі студенти успішно виконували завдання зі створення власних записів (конструювання контенту), але вкрай нерегулярно читали та аналізували роботи своїх однокурсників. З цього слідує, що внутрішньої автономної мотивації зумерів недостатньо для повноцінної колаборативної взаємодії. Як зазначає автор, для успішної імплементації Глосарію критично необхідними є фактори зовнішньої мотивації. Впровадження гейміфікації (бали за внесок), включення термінів із Глосарію до контрольних тестів та виділення певного відсотка від загальної оцінки виключно за словникову активність є критичними умовами стимулювання постійної уваги та залученості цього покоління. В дослідженні також наголошується на важливості технічної підтримки з боку викладача та інтеграції матеріалів Глосарію в аудиторні заняття.
Висновки. Покоління зумерів станом на сьогодні є унікальною демографічною групою у вищій освіті, адже їхнє сприйняття світу обумовлене глобальною цифровізацією. В умовах навчання цього покління елемент «Глосарій» в LMS Moodle виходить за межі допоміжної довідкової функції і може стати інструментом реалізації конструктивістських та конективістських моделей навчання. Механізми попередньої модерації, система коментування та оцінювання, автоматичне зв'язування записів, присвоювання міток та використання випадкових записів у курсі є компонентами інфраструктури для організації гібридних курсів. Водночас, використання Глосарію як інструмента колаборативної роботи трансформує освітній процес із пасивного споживання контенту у його активне конструювання студентами. Ефективне впровадження Глосарію у навчання зумерів потребує зовнішніх стимулів, зокрема впровадження системи накопичення балів, гейміфікації та формувального оцінювання. За виконання зазначених умов Глосарій у Moodle здатен розкрити свій потенціал як ключовий елемент новітньої, студентоцентрованої цифрової екосистеми сучасної вищої школи.
Список використаних джерел
- Seemiller C., Grace M. Generation Z: Educating and Engaging the Next Generation of Students. About Campus. 2017. Vol. 22, no. 3. P. 21–26. URL: https://doi.org/10.1002/abc.21293
- Shirazian S., Vatanpour M., Guity P. Generation Z: Learners’ Profiles and Teaching Challenges. Frontiers in Dentistry. 2025. URL: https://doi.org/10.18502/fid.v22i40.19906
- Grace-Bridges R. Generation Z Goes to College. Journal of College Orientation, Transition, and Retention. 2019. Vol. 25, no. 1. URL: https://doi.org/10.24926/jcotr.v25i1.2919
- Hammad H. S. Teaching the Digital Natives: Examining the Learning Needs and Preferences of Gen Z Learners in Higher Education. Transcultural Journal of Humanities and Social Sciences. 2025. Vol. 6, no. 2. P. 214–242. URL: https://doi.org/10.21608/tjhss.2025.346098.1303
- Prashant R. K. Why Gen Z Isn’t Learning the Way We Teach: Understanding Learning Aptitude, Motivation, and Educational Needs of a New Generation. Medium. URL: https://medium.com/@nepalprk/introduction-to-generation-z-319544423c58
- Prasetya R. E. The Constructivism English Online Teaching Moodle-Based Integration In Higher Education Context. International Journal of English Linguistics, Literature, and Education (IJELLE). 2023. Vol. 5, no. 1. P. 28–42. URL: https://doi.org/10.32585/ijelle.v5i1.2931
- Ratz S. Vocabulary Learning with the Moodle Glossary Tool: A Case Study. Journal of Perspectives in Applied Academic Practice. 2015. Vol. 4, no. 1. URL: https://doi.org/10.14297/jpaap.v4i1.170